Земля - планета голуба й красива,
І для усіх землян - великий дім,
В якому стільки казки, стільки дива!              
І ми повинні мирно жити в нім.

 

Зайчик кошика узяв,
Писанки туди поклав
І утішно попід ліс
Дітям писанки поніс.

У передсвяткові великодні дні всі ми, а особливо діти, із захопленням занурюємося в традиційні турботи: печемо і освячуємо паску, розфарбовуємо яйця-писанки й вибираємо звичний сувенір — шоколадного кролика. Про паску і крашанки все зрозуміло... А ось звідки «прискакав» заєць, і як цей звір з’явився в традиції святкування Світлого Великодня?

Сам персонаж, який за старовинним повір’ям дарує слухняним дітям нагороду за хорошу поведінку впродовж усього року — шоколадні яйця, дуже схожий з Батечком Різдво (Святим Миколаєм), який приносить у різдвяні дні подарунки для слухняних дітей — «миколайчики». Різниця тільки в тому, що кролик має проявити спритність, підкладаючи яйця вночі у капелюхи, спеціально залишені дітьми під кущами в городі (або іншому таємному місці), а Різдвяний Дід приносить подарунки у великому  мішку, і кладе їх до дитячих  шкарпеток або чобітків. Повчальний мотив зрозумілий і однозначний: різдвяний і великодній подарунки мають укріпити нашу віру в те, що все позитивне знаходить свою винагороду, нехай навіть і таємну.
Як би там не було, перші пасхальні зайчики з’явилися, схоже, в Німеччині в XV столітті як символи плідності та добробуту. Якимось чином їх пов’язали з дуже давньою символікою яйця, яке також було емблемою плідності, народження й весняного відродження. У багатьох  країнах світу існує така популярна гра, як «Полювання на пасхального зайця», яка з успіхом приживається і у нас - дорослі ховають яйця по всьому будинку і саду, а дітлахи з захопленням носяться, намагаючись відшукати оздоблені яскраві яйця, а також їх шоколадні імітації.

Ішов зайчик крізь лісок,
Ніс торбину писанок.
Вийшов зайчик на горбок,
Зачепився за пеньок.
Покотились на всі боки
Зайчик, торба, писанки.

 

Бібліотека - мій бальзам

Пірнаю я у море книг,
І насолоду з цього маю,
Бібліотека - мій бальзам,
Який я розумом сприймаю.

Бібліотека - світ знання,
Тож люди йдуть щодня до неї.
В ній і почуття,
Поради є і є ідеї.

Абонемент, читальний зал –
Книжковий храм і центр культури.
Тут затамуєш навіть дух,
Якщо ти ніжної натури.

Цей дух незримо окриля,
Підносить нас до неба,

 А як зануришся в книжки,
Нічого кращого й не треба.

Бібліотека - мій бальзам,
Життя своє їй присвятила.
Вона мені, як рідний дім,
Завжди жадана, люба, мила.

Нижеголенко Валентина

 

 

Бібліотека – територія дозвілля.

Сьогодні неможливо уявити сучасне життя без бібліотеки, де кожна людина може духовно збагатитись та змістовно відпочити. Йдуть до бібліотеки школярі зі списками літератури, та й просто за інформацією.

А ще тут можна весело та цікаво провести вільний час.

Це не тільки можливість скористатися безкоштовним WI-FI, а ще вибрати цікаву книгу, про яку розповість бібліотекар і разом зачитати з неї уривки. Також, ознайомитися з діючою книжковою виставкою, чи стати активним учасником бібліотечного дійства. Читачі молодшого і середнього шкільного віку активно проводять своє дозвілля в позакласний час: малюють, грають в настільні ігри, лото, спілкуються, мають змогу переглянути цікаві відеопрезентації, улюблені мультфільми, пізнавальні відеосюжети.

Бібліотека - чудовий майданчик для творчого, дружнього, спільно проведеного, вільного від навчання, часу. Читачі знають, що в шкільній бібліотеці  їм завжди раді.